Аргайл • 23 захмарні, але й ризики теж. У цих джунглях ведуть справи міжнародні банди, які не зважають на повсюдні оголошення про те, що на контрабандистів наркотиків чекає смертна кара. Військові ватажки, тріади — навіть російська мафія. Це не ті люди, з ким можна попити пива, тут не так уже й рідко знаходять жахливо понівечені мертві тіла. Той, хто заходить на територію чужої банди, мусить знати, чим ризикує. І що насправді шукає Аргайл, женучи мотоцикл угору ґрунтовою доріжкою за Соп Руаком? Що саме раз у раз тягне його в джунглі й не дає вирватися з цього замкнутого циклу? Покинувши мотоцикл, він починає підніматися ледь помітною глухою стежкою, що в’ється серед заростів, що дедалі густішають. Окрім пари пляшок води, він поклав до рюкзака невелике мачете, щоб прорубатися крізь переплетену рослинність. Це втомлива, невдячна робота, за кожним кроком з-під ніг здіймається хмарка рудого пилу. Крони дощового лісу над головою прикривають брудно- жовте небо. Коли-не-коли він натрапляє на завитки колючого дроту — намагання М’янми демаркувати свої кордони. Він прямує до схованого серед пагорбів поселення акха — народу, який прийшов сюди із Китаю чи Тибету, небажаних гостей у кожній з трьох країн, що межують в цьому місці (Лаос, Таїланд, М’янма). В минулому це плем’я було тісно пов’язане з вирощуванням опіумного маку, але зараз вони заробляють на життя, продаючи саморобні сувеніри та виряджаючись, щоб позувати для фото з групами туристів, які сюди заходять. Аргайл вільно говорить тайською, а також арабською, мандаринською, іспанською, французькою, німецькою та російською, але акха користуються власною говіркою, тож говорити з ними, ставити якісь питання виходить дуже повільно. У нього в кишені лежать фотографії батьків, краї порвані від доторків.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx