«Аргайл» Еллі Конвей

16 • Еллі Конвей очима. Він низенький і підтоптаний, з недавно пересадженим волоссям, яке вже проросло, мов свіжа трава, після чого було пофарбоване в каштановий колір і тепер контрастує із густою чорнотою брів. Федорову не подобається Сергій, але для нього вигідна репутація Денисова як жорсткої людини з військовою кар’єрою. «Різник Грозного», як нарекла Денисова західна преса за страхіття, що коїлися в Чечні за його командування. Але страх з часом перетворюється на повагу, і питання про походження самого Федорова поступово відступає на задній план, поступаючись перед вагомими заслугами Денисова. Але ось серед юрби на платформі наростає гудіння, і з’являється він, у своєму білому головному уборі з гербом попереду й золотим хрестом на короні, яку неможливо ні з чим переплутати. На ньому — вільні чорні шати й важкий золотий ланцюжок. Обабіч нього — священники у схожому вбранні. Публічна підтримка голови Російської православної церкви — це найпотужніший стимул до втілення президентських надій Федорова, вартих мільйонів доларів у вигляді благодійних внесків і обіцянки місця в ідеологічному блоці уряду для представника Московського патріархату. Чоловіки потискають руки, і присутні репортери запускають серію з сотні спалахів. Фотографії опублікують у виданнях цілого світу. «Новий ультраконсерватизм», як кажуть в газетах. Федорову цей термін не подобається. В його прагненні об’єднати під сучасним популістським, антиімміграційним знаменом групи невдоволених із периферії політичної й соціальної арени не тільки в Росії, але й у колишніх радянських країнах і далі на Захід, немає нічого консервативного. Чи розуміє Василь Федоров, колишній Крістофер Клей, іронію того, що людина, яка виросла в Штатах і салютувала зірково-смугастому прапору, яка дивилася фільми, де у всіх злодіїв були російські імена, тепер покладає всю провину за негаразди своєї батьківщини на прибулих

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx