21 він надів корону. Знала його до того, як люди стали з благоговінням схиляти перед ним голови. До того, як цей замок засяяв золотом. Десять років я була з ним, і це десятиріччя сплело між нами невидимі узи. — Мені шкода, — виправдовуюсь. — Все добре, — заспокоює він, пестливо погладжуючи мій зап’ясток. — Ти маєш стомлений вигляд. Вертайся до своїх покоїв. Я покличу тебе вранці. Я сурмлюся, коли він відчужується. — Вранці? — перепитую я. Як звикле, він кличе мене після заходу сонця. Киваючи, він розвертається з наміром ретируватись. — Так, король Фульк вертає завтра до замку Ренголд. Ледве стримуюся, щоби не видихнути з полегкості. Терпіти не можу короля П’ятого Королівства Фулька. Це нечупарний грубий шкарбан із силою подвоювання. Застосовуючи свою силу, він здатен дублювати річ, якої раз торкається. З людьми це не працює, дякувати Небесам, інакше він давно вже подвоїв би й мене. Хоч би мені ввік не довелося зріти того Фулька. Але він із моїм королем союзники вже не перший рік, тож навряд чи мені поталанить. Позаяк наші королівства межують одне з одним, він наїжджає сюди кілька разів на рік, як правило із возами, забитими всячиною, яку Мідас обертає на золото. Тільки-но Фульк повертається до свого замку, він, безумовно, все дублює. Старий добряче розжився завдяки альянсу з Мідасом. Не певна, що мій король здобуває хоч якийсь пожиток навзамін, та я глибоко сумніваюся, що він збагачує Фулька з доброти свого серця. Мідас не з тих, хто славиться доброчинністю. То й що — якщо ти король, маєш дбати передовсім про себе та своє королівство. Я не осуджую його за це. — О… — ловлю натяк. Король Фульк схоче мене узріти перед від’їздом. Він мало не одержимий мною настільки, що навіть не намагається цього приховати.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx