«Блиск» Рейвен Кеннеді

20 Я зціплюю губи. Він має рацію. Моє життя могло бути набагато гіршим. І таки бувало гіршим. А він мене порятував. Світлий бік: те, що я улюблениця короля, дає мені багато переваг і захист, чого бракує іншим. Хтозна що могло б статися, якби король мене не врятував. Мною могли б заволодіти жахливі люди. Я могла б жити у вирі недуг та жорстокості. Я могла б нидіти зі страху за існування. Зрештою, саме таким і було моє життя раніше. Жертва торгівлі дітьми, я надто довго скніла в неволі у недобрих людей. Надивилася надто багато паскудства. Якось я кинула ноги на плечі звідтіль, стріла добрих людей, котрі дали мені дах над головою і полюбили, як рідну доньку. Тоді я гадала, що назавжди втекла від жорстокого життя. Допоки в нього не вдерлися загарбники і не забрали в мене все те. Отож моє життя мало знову піти шкереберть, якби в нього не увірвався Мідас і не врятував мене. Він взяв мене під своє крило, вирвавши з жорстокої безжальної наруги, що раз у раз опосідала мою стражденну душу, а тоді обернув на свою славетну статуетку. Я не маю права нарікати чи вимагати. Коли я загадуюсь про те, що могла б і далі вік вікувати… гаразд, цей перелік можна провадити без кінця-краю насправжки мерзенними речами, про які я не волію споминати. Спогади про минуле викликають в мене розлад шлунку, тож не поринатиму в них. Зате вино надвечір не спричиняє жодного розладу. В цьому я вбачаю світлий бік. Коли король Мідас бачить каяття в моїх очах, він задоволений, що спрямував мої думки в інше русло. Його очі знов добрішають, суглобами пальців він торкається моєї руки. Була би кицькою, замуркотіла б. — Оце моя люба дівчинка, — каже він, і сум’яття, зворохоблене всередині мене, потроху слабшає, адже я йому люба і завше буду. Між нами є зв’язок, якого не кожному осягти. Нікому більше не до снаги. Я знала Мідаса до того, як

RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx