23 — А в тебе ні? Відчуваю, що він на мене дивиться. У повітрі витає напруга. Хіба я це сказав? Дейн хвильку мовчить, мабуть чекаючи від мене відповіді, тоді знову змінює тему. — Окей, заціни це, — говорить він нахиляючись і показує планшет, на якому прокручує сторінку фейсбуку. — Чотириста п’ятдесят вісім людей уже зареєструвалися. Постять фото та відео з сотнями тегів, деякі навіть роблять трансляції з власних сторінок… Цього я й уявити собі не міг. Це навіть окупається як реклама для нас. У відео на ютубі збільшилися перегляди в чотири рази. Я дивлюся на екран, зауваживши назву гурту й повно фотографій у стрічці. Келихи підняті в повітря, дівчата усміхаються. Поки він прокручує, з’являється й декілька відео зі складу. — Ти красунчик. — Я знову оглядаю склад. — Схоже, наш тур фінансується. Я мусив це визнати. Усім весело, і ми при цьому заробляємо. — Приходь завтра, — кажу йому. — У мене є текст, спробуємо зіграти. — Гаразд, — відповідає, — а тепер зроби мені послугу і відпочинь, будь ласка. А то ти наче на шаховий турнір прийшов. Я насуплююся й забираю планшет з рук Дейна, а той зі сміхом відвертається та йде до пацанів. Блукаючи в натовпі, прокручую стрічку і впізнаю безліч імен друзів та однокласників, які прийшли підтримати нас. Димок з невеличких вогнищ лоскоче мої ніздрі, поки я розглядаю фото хлопця, у якого над
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx