29 Ніби мені не пофіґу. — Поцілуйтеся вже. Їй це потрібно. — Тоді вона помічає гострий погляд Раєн і уточнює: — Для квесту потрібно, я маю на увазі. Зі сміхом розвертається і йде, мабуть очікуючи, що подруга піде за нею. Але Раєн залишається. Тепер ми тільки удвох. Холодний піт виступає на шиї, і я дивлюся на Раєн. Ми застрягли в ніяковій тиші. Чому вона мовчить? Вона мусить знати, хто я. Авжеж, їй не відомо, що я віднедавна створив гурт. Просто хотів зробити сюрприз на випускний справжнім демозаписом нашої пісні. Але ж зараз до біса неможливо залишатися непоміченим. Наші імена та фотографії на сторінці гурту у фейсбуці й на флаєрах, що лежать на вході. Вона знущається з мене? Раєн переступає з ноги на ногу, а груди важко піднімаються. Вона ніби чекає, що я почну розмову. Проте я мовчу. Тоді зітхає й кидає погляд на картку. — Мені ще треба сфотографуватися з кимось, де ми щось їмо, як «Леді та Блудько». Я мружуся, поглядаючи на неї, і тримаю руки схрещеними. Так і будеш продовжувати гратися в шпигуна? — Або… — продовжує, у голосі чується роздратування через моє мовчання, — мені потрібно зробити зображення іншого зображення з зображенням. Що б це не значило. Знову не відповідаю, обурюючись, що вона вдає, ніби нічого не розуміє. Сім років, і саме так ти хочеш зустрітися, Ангеле? Раєн хитає головою, наче це я поводжуся обурливо.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx