19 — Отакий я. Поганий старший брат, який не прибирає за собою, а на сніданок їсть лиш палички з моцарели. Тисну на газ та від’їжджаю, чуючи крик позаду. — І картопляні чипси з кропом! Дивлюся на неї в дзеркало заднього виду: склала руки навколо рота рупором і галасує. Сигналю двічі, даючи зрозуміти, що почув, та їду вперед, зупиняючись біля її машини. У дзеркалі бачу, що вона хитає головою, мовляв, який нестерпний, нікуди не поїде, поки вона не сяде в машину. Вибач, але так. Я не залишу свою гарну шістнадцятирічну сестру на темній дорозі о десятій вечора. Вона дістає ключі з кишені куртки, відмикає дверцята та, махнувши мені рукою, залізає в машину. Щойно бачу, як фари засвічуються, перемикаю передачу й нарешті їду. Тисну на газ, відкинувшись на спинку сидіння, й направляюся в бік покинутого складу. Щойно заїжджаю на невеличкий пагорб, її фари позаду тьмяніють. І тут мене накриває тривога. У Енні реально кепський вигляд — не хворобливий, але вона видається блідою і втомленою. Просто їдь додому та одразу в ліжко, Енні. Припини прокидатися о 4:30, поспи нормально. З нас двох вона — ідеал. Середній бал — 4,14, зірка волейбольної команди, тренерка жіночої софтбольної команди, а що вже казати про гуртки та всі додаткові проєкти, за які вона береться… Усі стіни моєї кімнати в постерах та текстах пісень. Усі стіни її кімнати в поличках з кубками, медалями і нагородами.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx