21 онлайн. Він одягнений в шорти карго та футболку — незмінний прикид Дейна незалежно від погоди. Лотос збирає своє чорне волосся у хвіст, поки розмовляє з парою ціпоньок. Малькольм підносить бонг до рота й підпалює, його каштанове волосся звисає, як ширма, до безумно налитих кров’ю очей. Офіґенно. — Ну, я тут. — Я нахиляюся над столом, підбираючи гітарні кабелі, що лежали в розлитому напої, і кидаю їх на диван. — Що від мене вимагається? — А ти як думаєш? — огризається наш барабанщик Малькольм. Дим валить із його рота, поки той киває в бік натовпу. — Вони хочуть тебе, красунчику. Піди побесідуй з усіма. Я кидаю погляд через плече й кривлюся. — Ні, дякую. Виходити на сцену й грати на гітарі чи співати — одна річ. То моя робота, і вона мені вдається. Але це? Розважати людей, яких не знаю, щоб зібрати кошти? Нам потрібен кеш. У мене є таланти, але балачки точно не один із них. Я не вмію догоджати народові. — Візьму на себе обов’язки охорони, — кажу їм. — Нам не треба охорона. — Дейн встає з незмінним відбитком усмішки на обличчі. — Ти просто глянь. Це ж офіґенно. Він підходить до мене, й ми обертаємося, щоб оглянути натовп. — Розслабся, піди поспілкуйся. Тут купа краль. Я схрещую руки на грудях. Чому б і ні? Але сьогодні я не затримаюсь надовго. Та пісня засіла в голові, хочу її дописати.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx