32 з грудей. З усіх сил намагаюся втримати свої руки від бажання торкнутися її. Але вона зупиняється. — У мене вже розкриті губи, — зауважує вона. — Покажи мені, що теж цього хочеш. Нічого не можу вдіяти. Куточки мого рота піднімаються в легкій усмішці. Бля, вона гаряча. Не очікував. І я схиляюся. Беру маршмелоу, відкриваю рот, тримаючи свій погляд на ній. Ми нахиляємося одне до одного, кусаємо й на хвилинку завмираємо, щоб Дейн сфотографував. Очі Раєн впиваються в мене, і щоразу, як її груди підіймаються та опускаються, теплий подих обдуває мої губи. Усе тіло горить. Коли вона нахиляється, щоб відкусити більше, і її губи торкаються моїх, я ледь чутно стогну. Тоді відхиляюся, ковтаючи весь сраний шматок. Прокляття. Вона жує шматочок маршмелоу, облизуючи губи й сходить зі стільця. — Дякую. Я киваю. Відчуваю погляд Дейна на собі. Упевнений, він розуміє, що тут щось відбувається. Кидаю паличку на барну стійку та зустрічаюсь із ним очима. Той не може приховати усмішки. Засранець. Ну і що, Дейне? Так, мені сподобалося маршмелоу. Я готовий з’їсти десятки таких із Раєн. Може, мені не варто зараз поспішати додому, згода? У кишені вібрує телефон, я бачу, що це Енні. Відхиляю дзвінок.
RkJQdWJsaXNoZXIy MjA3MDkx