28 / 34
30
—В якому сенсі?
—Наш офіс в Оклахома-Ситі є запасною квартирою Ківера.
Так само, як наш офіс у Сиєтлі — моє запасне житло. На на-
шому сайті подається інформація про те, що наші офіси є геть
усюди. І це правда. Усюди можна знайти колишнього агента ФБР
із запасним житлом та несплаченими рахунками. Нашу організа-
цію можна назвати багаторівневою. Іншими словами, у нас немає
допоміжного персоналу. Ківеру немає перед ким звітувати.
—Але ж у нього якісь серйозні справи.
Ченґ кивнула.
—У нас і справді багато справ, і ми добре виконуємо свою
роботу. Але те, чим ми займаємось, — це все одно лише бізнес.
Низькі витрати є ключем до успіху. А ще якісний веб-сайт. Ніхто
не знає, ким ти є на всі сто відсотків.
—Яку справу він міг би взяти додатково?
—Я теж багато про це думала. Точно нічого корпоративного.
Не буває маленьких корпоративних справ. Деякі з них наче право
на друк грошей. Вони одразу реєструються на комп’ютері, повірте
мені. Це наче нагородити самого себе золотою зірочкою. Тут,
скоріше за все, справа в приватному клієнтові, який платив готів-
кою або чеками, написаними від руки. Думаю, нічого криміналь-
ного, проте ймовірно, що справа була нудною та трохи навіть не-
розумною.
—От тільки тепер Ківеру знадобилась підмога.
—Як я і казала, усе почалося з невеличкої справи, яка на-
брала обертів.
—Або нерозумна справа перестала бути такою вже й неро-
зумною.
—Або стала ще більше нерозумною.
Підійшла офіціантка й подала Ричерову другу на день безкі-
нечну чашку кави. Він заплатив наперед, майже вчетверо пере-
вищивши суму в чекові. Він любив каву, і не менше любив офі-
ціанток.
Ченґ запитала:
—Як минув ваш ранок?
Він відповів:
—Я так і не зміг знайти ні могилу цієї жінки, ні жодної згадки
про дитину.