25 / 34
24
|
RE
WORK
удару по справі.Крім того, трудоголіки втрачають розуміння суті. Вони намагають-
ся вирішувати проблеми, просто присвячуючи їм більше часу. Вони хочуть компен-
сувати інтелектуальну лінь грубою силою. Це призводить до невишуканих рішень.
Трудоголіки навіть створюють кризи. Вони не шукають шляхів, як стати
більш ефективними, оскільки насправді люблять працювати понаднормово.
Їм подобається відчувати себе героями. Вони створюють проблеми (часто без
жодних злих намірів), щоб потім просто мати більше роботи.
У тих, хто не засиджується в офісі понад робочий час, через трудоголіків
виникає відчуття провини, начебто вони «всього лиш» відпрацьовують визна-
чені години. Це призводить до погіршення морального клімату в колективі,
а також до культивування стилю «дупа-на-стільці», коли працівники сидять
в офісі допізна, навіть якщо при цьому їхня робота не є продуктивною.
Якщо ви не маєте інших справ, окрім роботи, то навряд чи можете фор-
мулювати повноцінні й вартісні умовиводи. Ваші цінності та здатність ухва-
лювати рішення зазнали деформації. Ви більше неспроможні вирішувати, що
є вартим зусиль, а що ні. І врешті, ви просто перевтомлені. Ніхто не здатний
приймати розумні рішення, коли він перевтомлений.
Урешті трудоголіки не виконують більше роботи, ніж нетрудоголіки. Вони
можуть називати себе перфекціоністами, але це означає лишень те, що вони
витрачають час, зациклюючись на незначних деталях, замість того аби братися
до наступного завдання.
Трудоголіки не герої. Вони не заощаджують час, а просто його марнують.
Справжній герой уже давно вдома, він знайшов більш швидкий спосіб виконати
робочі завдання.
Відкиньмо пафосні назви
«Бізнесмен» чи «бізнесвумен» — це звучить надто пафосно й тягне за собою
певний асоціативний ряд. Наче йдеться про якийсь елітарний закритий клуб.
Але насправді будь-яка особа може надихнутися певною ідеєю та відкрити влас-
ну справу, а не лише якась особлива порода людей, природжених «бізнесменів».
Тепер з’явився новий тип людей, які започатковують власний бізнес. Вони
отримують прибутки, але ніколи не думали про себе як про «бізнесменів». Ба-
гато з них навіть не замислюються, що мають власний бізнес. Вони просто за-
ймаються тим, що люблять, живуть за своїми власними правилами й отримують
за це гроші. Тому краще було б замінити пафосні назви на більш приземлені.
Краще називаймо таких людей підприємцями. Кожен, хто створює новий біз-
нес, — підприємець-початківець. Вам не обов’язково мати ступінь МВА, диплом
престижного університету, модний костюм, портфель або підвищену схильність
до ризику. Натомість вам треба мати ідею, трохи впевненості, а також зробити
певне зусилля, щоб почати справу.