Викинь мотлох із життя!
30
і брала гроші зі своєї скарбнички, аби придбати корисні речі
для зберігання. Коли я була старшокласницею, дорогою
додому заходила в магазин «Зроби сам» та оглядала жур-
нальний стенд, шукаючи найновіші видання. Одного разу
я навіть зателефонувала виробникові якогось дуже ціка-
вого предмета й докучала адміністраторові проханнями
розповісти мені історію його створення. Я свідомо вико-
ристовувала ці предмети для зберігання, аби впорядкува-
ти свої речі. Тоді я стояла й милувалася своїми виробами,
радіючи з того, наскільки зручним став світ. Із цього дос-
віду я можу чесно заявити: методи зберігання не вирішу-
ють проблеми, як позбутися непотребу. Зрештою, вони
є лише побіжним рішенням.
Зрозумівши це, я побачила, що моя кімната все ще була
неприбраною, хоча в ній було багато журнальних стелажів,
книжкових полиць, шухляд та предметів, призначених для
зберігання. «Чому моя кімната ще досі виглядає захараще-
ною, адже я так старалася впорядкувати та прибрати свої
речі?» — дивувалася я. Впавши у відчай, я передивилася
вміст кожного предмета для зберігання й усвідомила: біль-
шість цих речей були мені непотрібні. Хоча я і думала, що
наводжу лад у своїй кімнаті, насправді я лише марнувала
час, забираючи з поля зору те, що мені було непотрібно.
Ховаючи речі, ви лише створюєте ілюзію того, що проблема
безладу вирішена. Але рано чи пізно всі предмети для збе-
рігання заповнюються речами, кімната знову перетворю-
ється на хаотичний безлад, і ви шукаєте нові та «прості»
методи зберігання, рухаючись по негативній спіралі. Саме
тому прибирання має починатися з відкидання непотрібних
речей. Нам потрібно вдатися до самоконтролю й відкидати
речі, поки не вирішимо, що справді варто зберігати.