31 / 36
203
Післямова
Днями я прокинулася і відчула, що не можу поворухну-
ти шиєю та плечима. Я навіть не могла встати з ліжка,
і мені довелося викликати «швидку допомогу». Хоча при-
чина мого стану була незрозуміла, я згадала, що попе-
редній день провела в будинку однієї клієнтки, загляда-
ючи в шафки над гардеробом і пересуваючи важкі меблі.
Оскільки я більше нічого не робила, висновок напрошу-
вався сам: я перевтомилася. Мабуть, я була єдиною па-
цієнткою, у якої в історії хвороби з’явився такий запис —
«надто багато прибирала». Але навіть за таких умов, коли
я лежала в ліжку й повільно відновлювала рухливість
шиї, 90 відсотків моїх думок були присвяченні приби-
ранню. Цей досвід змусив мене по-справжньому оцінити
моє вміння прибирати.
Я написала цю книжку, тому що хотіла поділитися
з вами магією прибирання. Глибокі емоції в моєму серці,
коли я прощаюся з речами, що виконали своє призначення
(вони нагадують емоції, які відчуваєш на випускному
балі); радість, яку я переживаю в мить доленосного «мо-
менту клацання», коли певна річ знаходить своє місце;
і найголовніше — свіже, чисте повітря, яке наповнює кім-
нату після прибирання. Це ті моменти, які роблять звичай-
ний день набагато яскравішим.