33 / 42
30
Вступ
штатом персоналу від 1940 року вдень і вночі керував війною
з Адольфом Гітлером. Завішені картами кабінети із зашифро-
ваною і розшифрованою в різний спосіб інформацією, що сті-
кається з цілого світу через широку передавальну мережу. Тут
зосереджуються на інформації, найважливішій у цю мить, її
ідентифікують, контролюють, оцінюють, обробляють і збе-
рігають. Цим займаються численні, добре скоординовані від-
діли. На базі цієї вибраної (передньою частиною мозку, пе-
редфронтальною корою, рис. 12) інформації складається
концептуальне планування, воно розробляється і перевіря-
ється, оцінюється вся наявна в розпорядженні інформація
для нього. Постійно проводяться наради щодо концептуаль-
ного планування — внутрішні з численними експертами, або,
за потреби, навіть зовнішні через виділений канал із США.
Зважування усіх поглядів та інформації веде або до укладан-
ня остаточного плану, або до відмови від дії. План може вті-
люватися або військом (моторика), або флотом (гормони),
або таємно за лініями оперативних підрозділів (автономна
нервова система), або він виливається в бомбардування пові-
тряними силами (нейротрансмітери, які кмітливо переорі-
єнтовуються на певну мозкову структуру). Звичайно, най
ефективнішою є скоординована дія всіх збройних сил. Так
наш мозок працює як складний, оснащений найсучаснішою
технікою штаб командування, а не як телефонний комутатор
чи комп’ютер із простими зв’язками один до одного. Штаб
командування веде битву тривалістю в життя: спочатку —
щоб народитися, потім —щоб скласти іспити, знайти роботу,
яка б давала кошти на існування, щоб вистояти в конкурент-
ній боротьбі, щоб виживати серед іноді ворожого оточення,
і зрештою через це самостійно померти. Командний штаб
захищений, звісно, не так, як укриття Черчилля, яке могло
витримати пряме влучання бомби, та все-таки черепом,
який може витримувати певні удари. До речі, Черчилль