30 / 42
Ми—це наш мозок
27
Магнітна стимуляція передфронтальної кори (рис. 12) по-
кращує настрій депресивних пацієнтів, а стимуляція слухової
кори може змусити зникнути надзвичайно дратівливі мелодії,
що спонтанно виникають у голові пацієнтів із приглухуватістю
внутрішнього вуха. За допомогою транскраніальної магнітної
стимуляції вдається навіть подолати галюцинації у пацієнтів із
шизофренією (див. розділ ХІ.4).
Нейропротезам дедалі краще вдається замінювати наші
органи чуття. Сьогодні понад 100 тисяч пацієнтів носять
кохлеарні імпланти, які дозволяють їм навдивовижу добре
чути. Зі сліпими пацієнтами проводяться експерименти над
передачею інформації з електронної камери на візуальну
кору головного мозку (рис. 19). Одному 25-річному чолові-
кові, який був повністю паралізований від поперечного ура-
ження спинного мозку після удару ножем у потилицю, в кору
головного мозку імплантували плату завбільшки 4
×
4 міліме-
три з 96 електродами. Коли він уявляє собі рухи, то може
користуватися комп’ютерною мишкою, читати свою елек-
тронну пошту і грати в комп’ютерну гру. За допомогою ро-
зумового зусилля можна навіть керувати протезом руки
(див. розділ ХІІ.5).
У пацієнтів із хворобами Паркінсона чи Гантінґтона нама-
гаються відновити мозок шляхом трансплантації маленьких
фрагментів ембріональних мозкових тканин. Уже пройшла
випробування генна терапія пацієнтів з хворобою Альцгейме-
ра. Дуже багатообіцяючим виглядає застосування стовбуро-
вих клітин у відновленні тканин головного мозку, проте тре-
ба подолати ще низку значних проблем, зокрема можливість
утворення пухлин (див. розділ ХІІ.6, 7).
Мозкові захворювання все ще важко лікувати, але фаза
поразок уже поступилася місцем захопленню новими відкрит-
тями і оптимістичній надії, що в недалекому майбутньому
вдасться розробити нові методи терапії.