Previous Page  6 / 30 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 6 / 30 Next Page
Page Background

6

Вступ

відоме звернення до росіян, а люди з усієї Москви виступили за

свободу та демократію. Путчисти усвідомили, що народ проти

них. Через два дні вони здалися.

Спроба путчу не лише провалилася, але й прискорила заги-

бель Радянського Союзу, продемонструвавши його громадянам

чіткий вибір. Звісно, розпад країни й незалежне майбутнє трохи

лякали, але вони точно не здавалися гіршими за тоталітарне те-

перішнє. Подібно до ефекту доміно упродовж наступних місяців

радянські республіки одна за одною проголошували свою неза-

лежність. А в самій Москві через два дні після невдалого путчу

радісний натовп скинув пам’ятник грізному засновникові радян-

ської таємної поліції, «залізному» Феліксу Дзержинському перед

головною будівлею КДБ.

Сьогодні мені важко без емоцій читати коментарі для преси

тих, хто тоді був там. «Це розпочне наш процес очищення», —

сказав лідер профспілки шахтарів. Православний священик на-

голосив: «Ми знищимо величезну небезпечну тоталітарну маши-

ну КДБ». А натовп скандував «Геть КДБ!» та «Сво-бо-да!». Міліція

знімала свої кашкети, щоб приєднатися до маршу, а на постамен-

ті ненависної статуї з’являлися написи на кшталт «М’ясників

КДБ—під суд!». Один із учасників, лікар за фахом, зауважив, що

цей протест не такий, як у попередні місяці: «Ми почуваємося

так, неначе заново народилися».

І тому так шокує уяву, що лише через вісім років, 31 грудня

1999-го, президентом Росії стане колишній підполковник того

самого КДБ. Демократичні реформи країни, які лише зароджува-

лися, будуть зупинені й поступово згорнуті. Уряд розпочне утиски

ЗМІ та всього громадянського суспільства. Зовнішня політика Росії

стане агресивноюта войовничою. Не буде ніякого процесу очищен-

ня, ніяких тюрем для «м’ясників» і ніякого руйнування машини

КДБ. Пам’ятник Дзержинському скинули, але тоталітарні репресії,

які він уособлював, нікуди не поділися. На певний час вони затих-

ли, але потім відродилися знову в особі Володимира Путіна.

Зазирнемо наперед: на початок 2015 року Путін усе ще сидить

у Кремлі. Лише через шість років після вторгнення до іншої су-