11 / 30
11
Вступ
боролися просто за те, щоб вони були. Ось чому я завжди називав
себе не політиком, а політичним активістом, навіть коли став
головним кандидатом від опозиції на президентських виборах
2008-го. Усі розуміли, що мені ніколи не дозволять потрапити
в офіційний виборчий бюлетень. Тож мета полягала в тому, щоби
бодай підняти це питання й спробувати зміцнити атрофовані
м’язи російського демократичного процесу. Моїм першочерго-
вим завданням було об’єднання всіх антипутінських сил у країні,
особливо тих, що за нормальних умов навіть важко уявити
разом. Наприклад, табір ліберальних реформаторів, до якого
належав я, не мав нічого спільного з націонал-більшовиками,
окрім нашої примусової маргіналізації й переслідувань, а також
спроб зірвати путінський план залишитися при владі пожиттє-
во. Тим не менш наша крихка коаліція все ж таки пройшла
ходою вулицями Москви та Санкт-Петербурга, розпочавши
перші серйозні політичні протести відтоді, як Путін обійняв
президентську посаду. Ми хотіли показати народу Росії, що
спротив можливий, і поширити думку, що відмова від свободи
в обмін на стабільність є хибним вибором.
На жаль, Путін, як і інші сучасні автократи, мав і досі має таку
перевагу, про яку радянське керівництво не могло навіть і мріяти:
глибокі економічні та політичні зв’язки з вільним світом. Десяти-
ліття торгівлі принесли величезні статки диктатурам у Росії і Китаї,
і ті використали їх для побудови складної авторитарної інфра-
структури всередині країни та для свого впливу в зовнішній полі-
тиці. Думка про те, що вільний світ зможе скористатися економіч-
ними й соціальними зв’язками для поступової лібералізації
авторитарних держав, виявилася наївною. Насправді ж це автори-
тарні держави скористались отриманим доступом та економічною
взаємозалежністюдля поширення корупції й репресій у себе вдома.
Наведу один простий приклад: Європа отримує з Росії лише
третину потрібної їй енергії, хоч у деяких країн цей показник
значно вищий. Тим часом Росія експортує до країн Західної Єв-
ропи 80 відсотків своїх енергоносіїв. Так хто ж більше виграє
від таких торговельних відносин? При цьому під час конфлікту