13 / 40
14
БоГ дАЄ тА ЛАНти ВсІМ
середньогобала після того, як я завалила хіміюйотримала
низькі оцінки із зоології та дитячої психології. Знадобило-
ся 12 років, щоб я нарешті отримала свій диплом бакалав-
ра, оскільки постійно брала академічні відпустки, щоби
працювати й виховувати дитину. я вступила до коледжу
в 1974 році, а закінчити його мені вдалося лише в 1986-му,
коли мені виповнилося тридцять. Настав час забрати
свій диплом журналіста й відшукати свою життєву місію.
я завжди гадала, що життєва місія — це те, що при-
таманне виключно таким особистостям, як Мати Тереза
або Ґанді. Проте вона є в кожного з нас. як її знайти? Про-
сто прислухайся до свого життя.
а всі ці місця роботи, схожі на глухі кути? Таких не іс-
нує. У Бога ніщо не є марним. Усі крапочки завжди з’єд-
нуються. У дитинстві я обожнювала розмальовки, у яких
малюнки з’являлися після того, як обведеш їх по кра-
почках. Кожна крапочка мала свій номер, тож отрима-
ти фінальну картинку було нескладно. Та в реальному
житті крапочки зазвичай не пронумеровані.
Мій безладний маршрут протягом тривалого часу
скидався на нев’їжджений зиґзаґоподібний шлях, аж до-
ки одного дня всі крапочки не з’єдналися. Хтось із моїх
друзів зауважив, що Бог пише прямо, але кривими лінія-
ми. Мені дуже імпонують слова пісні гурту «Rascal Flatts»:
«Бог благословив нерівний шлях, що привів мене до те-
бе». Він і справді благословив мій нерівний шлях. І я ніко-
ли не блукала. Бог завжди знав, де я.
Усі місця роботи, котрі я сприймала як такі, що не ма-
ють ані сенсу, ані мети, насправді мене збагатили. Про-
сто тоді я цього не помічала. Жалюгідний щотижневий
чек на 200 доларів засліплював мене, і я не бачила ба-
гатства набутого досвіду.
Робота, яку дехто вважає чорною, насправді наповни-
ла моє життя сенсом. Праця офіціантки навчила мене