7 / 36
7
Пролог
2007
К
оли він вийшов з ванної, вона вже прокинулась і, спершись
на подушки, гортала туристичні брошури, що лежали поруч.
Одягнена в одну з його футболок, вона схилила набік голову. До
вгі скуйовджені пасма ліниво спадали на ліжко, нагадуючи йому
про попередню ніч. Отак стояв він і, витираючи рушником волос
ся, насолоджувавсь короткочасним спогадуванням.
Та ось вона відводить очі від читання й супиться. Літа її, мож
ливо, не ті вже, щоб так поводитись, однак почали вони зустріча
тись геть недавно, тому все це ще видається милим.
— Невже нам і справді треба дертися в гори чи виснути над
проваллями? Це наша перша спільна повноцінна відпустка, а тут
немає жодної поїздки, у якій не потрібно було б кидатися звідкись
чи, — вона вдає, що її сіпнуло, — носити фліс.
Потому кидає буклети на ліжко, випростує над головою руки
й хрипким від безсонних годин минулої ночі голосом каже:
— А як щодо розкішного спа-центру на Балі? Лежали б собі лю
бісінько на пісочку та пустували, розслаблялися б ночами довгими.
— Такий відпочинок не про мене. Мені потрібно щось робити.
— Наприклад, стрибати з літака.
— Не критикуй, допоки сама не спробуєш.
Вона кривиться.
— Якщо ти не проти, я ще покритикую.
Злегка волога сорочка пристає до його шкіри. Він проводить
гребінцем по волоссю і вмикає мобільник: на маленький екран
відразу вискакує список повідомлень.
— Гаразд, — каже він. — Мушу йти. А ти поснідай.
Він нахиляється над ліжком, щоб поцілувати її. Від неї віє те
плом, парфумами й відвертою сексуальністю. Він вдихає аромат