12 / 36
12
ми збанкрутуємо. Він каже, що наші рахунки за опалення більші,
ніж ВВП маленької африканської країни.
— Це ти, люба?
— Так. — Я повісила куртку на шараги, де вона ледве помісти
лась серед інших курток.
— Хто саме? Лу? Трина?
— Лу.
Я заглянула у вітальню. Тато лежав долілиць на дивані, про
сунувши руку так глибоко між подушки´, неначе вони повністю її
поглинули. Томас, мій п’ятирічний небіж, сидів навпочіпки й пиль
но спостерігав за ним.
— Леґо. — Тато повернувсь до мене багряним від напруги об
личчям. — Не розумію, навіщо робити ті кляті деталі настільки
дрібними. Ти не бачила лівицю Обі-Вана Кенобі?
1
— Вона лежала на dvd-плеєрі. Здається, він поміняв Обі та Ін
діяні Джонсу руки.
— Очевидячки, тепер у Обі не буде бежевих рук. Треба знайти
чорні руки.
— Я б не турбувалась про це. Хіба Дарт Вейдер не відтяв йому
руку в другому епізоді? — Я торкнулась пальцем щоки, щоби
Томас там мене поцілував.
— А де мама?
— Нагорі. А це що? Двохфунтова монета!
Я скинула очима вгору, почувши саме знайомий скрип прасу
вальної дошки. Джозі Кларк, моя мама, ніколи не сиділа. Це було
справою честі. Якось вона стояла на драбині знадвору та фарбу
вала вікна, вряди-годи зупиняючись, щоб помахати нам рукою,
поки ми вечеряли печенею.
— Може, пошукаєш мені ту кляту руку? Він уже півгодини
змушує мене шукати її, а мені час збиратися на роботу.
— Ти на ніч?
— Так. Уже пів на п’яту.
Я подивилась на годинник.
— Насправді лише пів на четверту.
Він витягнув руку з-під подушки й глянув скоса на годинник.
1
Обі-Вана Кенобі — вигаданий персонаж із «Зоряних війн».