вояків. У культурній спільноті Кукутень-Трипіл-
ля наприкінці V — у IV тис. до н. е. з’являються
союзи племен — вождівства, здатні виставити
по кілька тисяч воїнів (в окремих випадках до
3—7 тисяч). Ураховуючи концентрацію насе-
лення в протомістах (налічували до 15 тисяч
мешканців), контингент у кілька тисяч вояків
було зосереджено в окремому місці. До най-
більш потужних складних вождівств долуча-
лися сусіди-союзники, загальна кількість опол-
чення в такому випадку могла теоретично сягати
10 тисяч і більше осіб.
Розділ 1
Початки військової справи
Військова організація
6000—3300
/
3200 рр. до н. е.
(неоліт, енеоліт)
У розглядуваний період в Європі у стислі стро-
ки відбувається формування племінної органі-
зації, одним із призначень якої є гарантування
військової безпеки суспільству. Зі зростан-
ням населення виявилося, що кількох десятків
вправних мисливців недостатньо, щоб захисти-
ти навіть укріплене окреме селище, якщо ворог
переважає чисельно. Сліди подібних сутичок
нині виявлено завдяки розкопкам у Централь-
ній Європі. Питання безпеки в цей період вирі-
шували як залученням до справ війни якомога
більшої кількості спільників, так і концентраці-
єю населення (а отже — і військової потуги)
в окремих селищах. Зведення укріплень навко-
ло поселень у вигляді ровів та палісадів, спо-
рудження сторожових башт стає нормою, а не
винятком. Усе це супроводжується масовим
виготовленням спеціалізованої зброї та її по-
стійним удосконаленням. Провідною військо-
вою силою того часу на території України були
формування культурного комплексу Трипілля-Кукутень.
На рівні кланів можливо говорити про кон-
тингенти з кількох десятків бійців. Далі чисель-
ність залежала від масштабів племінного об’єд-
нання (період VI—V тис. до н. е.), яке могло
включати від 1500 до 3000—5000 осіб, отже,
могло виставити від кількох сотень до тисячі
Стріли з крем’яними вістрями.
Мезоліт (IX—VIII тис. до н. е.). Реконструкція
Д. Нужного, Археологічний музей
Інституту археології НАН України, Київ