7 / 22
Пролог
Гірський хребет з уламків каменю
Тут оповідач знайомить нас:
із собою — кольорами — і крадійкою книжок
Смерть і шоколад
Спершу кольори.
Потім люди.
Так я зазвичай бачу світ.
Чи, принаймні, намагаюся.
ОСЬ МАЛЕНЬКИЙ ФАКТ
Одного дня ви помрете.
Я направду стараюся зробити все, щоб ця тема не була для
вас такою песимістичною, хоча більшість людей заледве чи ві-
рять мені і не звертають на мої заперечення жодної уваги. Прошу
вас, повірте. Я насправді
можу
бути оптимістичним. Я можу
бути приязним. Поштивим. Привітним. І це лише на одну літеру.
Єдине — не просіть мене бути милим. Це аж ніяк не про мене.
РЕАКЦІЯ НА ВИЩЕЗГАДАНИЙ ФАКТ
Це вас тривожить?
Закликаю вас — не бійтеся.
Я, передусім, справедливий.
Звісно, мені слід відрекомендуватися.
Вступ, так би мовити.
Як же це я міг забути про свої гарні манери?