30 / 34
Моє сонцесяйне Різдво
29
в силі розповісти, хто ми, чиї діти, звідки при-
йшли й куди йдемо…
Стою навколішки перед йменням твоїм, Бать-
ківщино! Народжується світ твій, проростає
з пшеничного вуса прапрадіда Дідуха, проро-
стає добром. Простягає руки до сонця, до неба,
до світла, до людей. І старий мудрий дід Світ
співає над люлькою того, хто створив його, ко-
лискові Колядки… І засипає Україну білий не-
займаний сніг, і мороз на шибі вицяцьковує кві-
ти, і слухають вони вкупці тишком-нишком
пісню, яка випурхує крізь стужу жар-птахом,
і впевнено шепочуть губи:
— Христос родився, українці! Славімо Його!