33 / 40
33
— Так, так. Безумовно, твій срібний відьмачий меч найважливіший.
Він тут, не бійся. І меч, і скринька. І три тисячі оренів. Так, так, нічого
не говори. То я старий дурень, а ти — мудрий відьмак. Фольтест по
вторює те вже другий день.
— Другий…
— Атож, другий. Нівроку вона розпанахала тобі шию, видко було
все, що ти там маєш усередині. Втратив ти чимало крові. На щастя, ми
погнали до замку одразу після третіх півнів. У Визімі ніхто в ту ніч не
спав. Не могли. Страшезний ви там ґвалт здійняли. Тебе моя балака-
нина не стомлює?
— Прин… цеса?
— Принцеса як принцеса. Худа. І якась дурнувата. Рюмсає безпе-
рестанно. І сцить у ліжко. Але Фольтест говорить, що це зміниться.
Сподіваюся, не на гірше, га, Ґеральте?
Відьмак заплющив очі.
— Добре, йду вже. — Велерад встав. — Відпочивай. Ґеральте? Перш
ніж піду, скажи, навіщо ти хотів її загризти? Га? Ґеральте?
Відьмак спав.