30 / 40
30
в ньому, хитнувся, вигнув тулуб назад і потужним копняком у бік
звалив бестію з ніг.
Рик, який та видала, був голоснішим за всі попередні. Аж штукатур-
ка посипалася зі стелі.
Стриґа скочила на ноги, трусячись від непідконтрольної злості та
жадоби вбивства. Ґеральт чекав. Він уже витяг меча й описував ним
кола у повітрі, йшов, крутився навколо стриґи, пильнуючи, щоб рухи
меча не збігалися із ритмом і темпом його кроків. Стриґа не стрибала,
а наближалася поволі, водячи очима за світлою смугою клинка. Ґе-
ральт раптово зупинився й застиг із піднятим мечем. Стриґа, збита
з пантелику, також стала. Відьмак описав вістрям повільне півколо
й зробив крок у бік стриґи. Потім іще один. А потім скочив, крутячи над
головою «вісімки».
Стрига зіщулилася, відступила зигзагом, Ґеральт знову опинився
поруч, клинок миготів у його руці. Очі відьмака палали ворожим
блиском, з-за зціплених зубів виривався хриплий рик. Стриґа знову
відступила, її штовхала назад сила сконцентрованої ненависті, злості
та насилля, що випромінювала людина, яка її атакувала; ті били в неї
хвилями, вдиралися до мозку й нутрощів. Вона, аж до болю переляка-
на не знаним раніше відчуттям, видала з себе схвильований, тонкий
писк, розвернулася і кинулася навтьоки світ за очі, у темну плутанину
коридорів замку.
Ґеральт, якого били дрижаки, стояв посеред зали. Один. Довго ж
це тривало, подумав він, поки той танець на краю прірви, той
божевільний, макабричний балет бою привів до сподіваного резуль-
тату, дозволив досягнути психічної єдності із супротивником, проник-
нути до рівнів зосередженої волі, яка переповнювала стриґу. Злої,
хворобливої волі, із сили якої стриґа, власне, й повстала. Відьмак
затремтів від спогаду про мить, коли він поглинув той заряд зла, аби
спрямувати його, наче віддзеркалюючи, на потвору. Ніколи ще він не
стикався із такою концентрацією ненависті й убивчого шалу, навіть
у василісків, які в цьому сенсі мали найгіршу славу.
Тим краще, подумав він, йдучи у бік входу до крипти, який чорнів
на підлозі, наче величезна калюжа. Тим краще, тим більший удар от-
римала сама стриґа. Це дасть йому трохи більше часу на подальші дії,
поки бестія опритомніє від шоку. Відьмак сумнівався, що його виста-