20 / 40
уРок 2
2 1
ву стало нормальним. Тамтешній священик порадив мені
змінитишаблон стосунків із чоловіками. Однак я не встиг-
ла цього зробити. Минуло два тижні, і я знову закохалася.
Девід був високим на зріст — понад метр вісімдесят,
їздив на «Мазді RX-7», носив дизайнерський одяг і не пив.
емоційно він був підлітком, як, власне, і я. Одного дня він
під’їхав до мого будинку на потужному «Корветі», а зго-
дом я вже мчала на ньому по шосе на швидкості 130 миль
за годину. Ми могли спонтанно поїхати з міста на вихід-
ні, тоді як моїй мамі доводилося сидіти з моєю донькою.
Девід надсилав мені квіти, купував одяг і возив у від-
пустку. У нього було досить грошей, щоб їх тринькати. Ко-
ли він витрачав їх на мене, я не мала нічого проти, а ко-
ли деінде—страшенно сердилася. Тоді я не знала, що то
були гроші його батьків. Після однієї відпустки кредитна
компанія відправила свого працівника до нього додому,
щоб анулювати всі його картки.
Девід навчався в коледжі безкоштовно — він отри-
мував урядову стипендію. Він часто пропускав заняття,
щоб пограти в покер чи покататися на своєму мотоциклі.
я ж працювала цілісінький день на роботі, за яку отриму-
вала надто малу зарплату. Девід їздив на розкішному авто,
тоді як я сиділа за кермом старенького помаранчевого
«Форда Фієсти», що його придбала за 2300 доларів. Ко-
жен долар із цієї суми був результатом моїх заощаджень.
Моє авто трималося купи лише завдяки клейкій стрічці та
спеціальному ущільнювачу, якиммійбатько змастив вікна.
Моє майбутнє? Ним був Девід. я хотіла завершити
навчання, придбати будинок і створити сім’ю. Усе це мог-
ло б здійснитися, якби ми одружилися. Коли ми заручи-
лися, він подарував мені каблучку з діамантом завбільш-
ки з мою мрію. я отримала все.
І все втратила — уже за два місяці після заручин. Ко-
ли я міряла весільні сукні, Девід спав з іншими жінками.