уРок 3
2 7
вою тобі варто зайнятися, досліди свій внутрішній ланд-
шафт, щоб віднайти духовну інтерпретацію свого життя.
Бог уже давно прошепотів це тобі на вухо. Життя біль-
шості з нас надто заклопотане й гамірне, тому так важ-
ко це розчути.
Більшість із нас залишаються розгубленими не тому,
що ми не знаємо, що хотіли б робити, а тому, що боїмося
це знати, бо ж тоді доведеться робити кроки в тому на-
прямку. якось на вечірці я почула, як одна жінка скар-
жилася невеличкій компанії гостей на те, що в неї бага-
то варіантів кар’єрного розвитку, і обрати з-поміж них
якийсь один дуже складно. Та щойно хтось намагався да-
ти їй гарну пораду, вона відразу її відкидала й повторю-
вала одне й те саме: «я не знаю, що робити». Її огортали
увагою та співчуттям через те, що вона не знала, як дія-
ти, через те, що була безпомічною.
я ж відчула своєрідний «поштовх Духа», поглянула їй
в очі та м’яко запитала: «а ви
хочете
знати?»
Жінка аж розгубилась. Усі довкола затихли. а потім
напруга зникла, вона сказала «так» і почала розповідати
про те, що їй до душі, однак вона боїться цим займатися.
Колись мені розповіли чудову історію. Перш ніж при-
йти в цей світ, кожен із нас володіє всією мудрістю, яка
може нам знадобитися протягомжиття й після його закін-
чення. Та перед нашим народженням до нас прилітає ян-
гол, торкається наших губ, немовби змушуючи замовкну-
ти, і залишає маленький відбиток. Ми ж забуваємо все,
що знали, і все життя шукаємо втрачені знання.
Іноді я прикладаю пальця до верхньої губи — про-
сто в невеличкий жолобок над нею— і починаю слухати.
Спробуй це зробити. Завдяки цьому балачки стих-
нуть і ти зможеш почути мудрість, якою вже володієш.