21 / 40
2 2
БоГ дАЄ тА ЛАНти ВсІМ
а найгірше те, що я дізналася про це на майданчику для
гри в боулінг. Він досить дивно поводився останнім ча-
сом, тому я запитала прямо й водночас жартома: «а це
правда, що ти мені зраджуєш?» Коли ж він нічого не від-
повів, я побігла геть. Та потім схаменулася: «Ні, я не зби-
раюся тікати додому й ридма ридати на самоті». я по-
вернулася, почала на нього кричати, вхопила його за
барки й розірвала його дизайнерську сорочку. У ту мить
він мені зовсім не подобався, а найгірше, що мені дуже
не подобалася та людина, на яку я перетворилася.
То був кінець наших стосунків. я повернула йому каб-
лучку й сказала, що він може подарувати її мені знову, як-
що усвідомить, що йому потрібна я і тільки я. я не отрима-
ла її назад. Натомість я отримала дещо краще.
я розізлилася. На нього. На саму себе. І цього гніву бу-
ло достатньо, щоб почати діяти самостійно.
Мені виповнилося 26. Настав час нарешті подорослі-
шати. я попрощалася не тільки з Девідом, але й із тією
особистістю, якою більше не хотіла бути. я мала взяти
відповідальність за себе й своє життя.
Без Девіда майбутнє було схоже на чисту сторінку. Те,
чи буде тамщось написано, залежало тільки від мене. Час
опанувати своє життя. Перше, що я зробила, —це повер-
нула всі його речі, включно з журналами
«Плейбой»,
які він
ховав ушухляді моєї шафки. Замінила сексуальні міні-спід-
нички та чорну сукенку в обтяжку на «розсудливі» спідни-
ці й брюки, що їх можна було вдягти на роботу, де буду-
ють кар’єру. а тоді взяла каталог коледжів і відкрила його.
я й гадки не мала, ким хочу бути та чим займатись, але од-
не знала напевне: я хочу бути щасливою.
І тоді переді мною відкрився весь світ. Моє життя змі-
нилося, коли я вирішила змінитися. Мені не потрібно бу-
ло
шукати
«правильну» людину. я мала
стати
«пра-
вильною» людиною.