10 / 36
10
Ми — Синклери.
Жоден з нас не бідує. Жоден не помиляється.
Ми живемо, принаймні влітку, на власному острові
поблизу берегів Массачусетсу. Можливо, це все, що вам
потрібно про нас знати.
2
МОЄ ПОВНЕ ІМ’Я
— Кейденс Синклер-Істмен.
Я живу в Бурлінґтоні, штат Вермонт, з мамою і трьома
собаками. Мені майже вісімнадцять.
У мене є потертий читацький квиток, оце майже і все,
хоча —ніде правди діти—я мешкаю у великому будин-
ку, повному дорогих непотрібних речей.
Колись я була блондинкою, але тепер моє волосся чорне.
Колись я була сильною, але тепер слабка.
Колись я була гарненькою, але тепер маю вигляд хво-
робливий.
Я справді потерпаю від мігреней відтоді, як зі мною
стався нещасний випадок.
Я справді терпіти не можу дурнів.
Мені подобається гра слів. Бачите?
Потерпати
від
мігреней. Не
терпіти
дурнів. Слова мають спільний
корінь, але різні значення.
Потерпати. Терпіти.
Можна сказати, це означає «витримувати», але це не
зовсім так.
МОЯ ІСТОРІЯ ПОЧИНАЄТЬСЯ
до нещасного випадку. У червні
того року, коли мені виповнилося п’ятнадцять, мій тато
втік із якоюсь жінкою, яку він любив більше, ніж нас.
Тато був більш-менш успішним професором військо-
вої історії. Тоді я обожнювала його. Він носив твідові