14 / 36
14
двоюрідними братами та сестрами, а Джонні був зано-
зою, тому що не любив гратися з дівчатами.
Енергійність, успіх, невловимість — це про Джонні.
У дитинстві він вішав наших Барбі на шибениці і стріляв
у нас зробленими з «Лего» рушницями.
Цукор, цікавість, дощ— це про Міррен. У післяобід-
ній час вона подовгу плюскотілася із Тафтом та близнюч-
ками на великому пляжі, поки я малювала картини на
папері у клітинку і читала в гамаку на веранді маєтку
Клермонт.
А потім до нас на літо почав приїздити Ґет.
Чоловік тітки Керрі покинув її, коли вона була вагіт-
на братом Джонні, Віллом. Не знаю, що вже там тра-
пилось. У родині це ніколи не обговорювали. Коли при-
йшло восьме літо, Вілл уже народився, а Керрі вже
зійшлася з Едом.
Ед торгував витворами мистецтва й обожнював ді-
тей. Це все, що ми знали про нього, коли Керрі повідо-
мила, що він також приїде на Бічвуд разом з Джонні та
малюком.
Того літа вони приїхали останніми, і більшість родини
стояла на березі, чекаючи, коли човен пристане. Дідусь
підняв мене, щоб я могла помахати Джонні, який, одяг-
нений в оранжевий рятівний жилет, щось кричав нам
з носа катера.
Бабуся Тіппер стояла поряд з нами. На хвильку вона
відвернулася від човна і витягла білу м’ятну карамельку.
Розгорнула і засунула мені до рота.
Коли бабуся знов повернулася до човна, вона зміни-
лася на обличчі. Я швидко перевела погляд, щоб поба-
чити те, що бачила вона.
З човна зійшла Керрі, несучи Вілла на стегні. Він був
у дитячому рятівному жилеті, з якого виднілася лише