28 / 38
26
Basil soon noticed that something was wrong with
his disciple. When Theodor told him what had
happened to him, the monk clutched his head
understanding that it had been Devil’s crafty act. The
monks hid the treasure in a different place and
prayed that God would let them forget where they
had buried it. However, Devil did not back down,
instead he denounced the concealers of the treasure
to the Prince of Kyiv appearing before him in the
guise of Basil. Since the cenobites could not actually
remember where they had buried the treasure, the
Prince put them to death. The relics of the monks
proved incorruptible; so you can see the killed
martyrs lying beside each other.”
On Friendship and Forgiveness
This is what the faithful will request from the
Venerable Titus. He had a spiritual friend, Evagrius.
But Devil drove such a wedge between the
cenobites that they could not even stand the sight
of each other. One day, Titus fell grievously ill, and
when death came knocking at the door, he asked
the cenobites to fetch Evagrius. Titus bowed down
to the ground before Evagrius begging him for
forgiveness. But the latter spoke evil, “Never will
I forgive you in this world, nor in the world to
come!” No sooner had he uttered the words than he
fell dead and went stiff. It was even impossible to
rearrange his arms, so he was buried like that with
his arms spread and his mouth open. And Titus
was healed, walked with God, reached sanctity. His
body remained intact the longest. Such is the power
of repentance!
The Venerable Moses the Hungarian helps in the
‘carnal warfare’ against fornication. When the
Venerable Moses was young and handsome, he was
taken captive by a Polish widow who did everything
in her power to seduce him into marrying her. But
he never broke his monastic vow, and for that she
ordered to torture, emasculate and throw him out.
The Venerable Moses managed to return to the Lavra
and reached sanctity. He helps people overcome lust.
Speaking in a loud voice is not done in the Caves.
This is because in the XVI century the Venerable
сокровища. Федор раскопал клад и спрятал его
по указу лженаставника.
Василий вскоре заметил, что с учеником что-то
не так. Когда Федор поведал, что с ним случи-
лось, монах схватился за голову, так как понял —
дьявол поработал. Клад тот монахи перепрятали
и просили Бога позволить им забыть о месте, где
зарыли сокровище. Однако дьявол не отступил,
явился киевскому князю в образе Василия
и “настучал” на укрывателей клада. Так как
иноки действительно не смогли вспомнить, где
закопали сокровища, князь их казнил. Мощи
монахов оказались нетленными, вот и лежат
мученики убиенные рядом».
О дружбе и прощении
За таким ходатайством верующие обращаются
к преподобному Титу. Был у него духовный
друг Ивагрий. Но дьявол рассорил иноков так
сильно, что они даже смотреть не могли друг
на друга. Однажды Тит сильно заболел и, уже,
будучи при смерти, попросил иноков привести
Ивагрия. Поклонился ему до земли и изви-
нился. Но Ивагрий сказал зло: «Никогда
не прощу, ни в сей век, ни в будущий!» И тут же
упал замертво и закостенел. Даже руки не могли
ему сложить, так его с расставленными руками,
раскрытым ртом и похоронили. А Тит выздоро-
вел, вел праведную жизнь и достиг святости.
Его тело больше всего сохранилось в целости.
Что значит покаяние!
А вот Моисей Угрин помогает против «плот-
ской брани» — блуда. Преподобный был моло-
дым, красивым монахом и, попав в плен, обра-
тил на себя внимание польской вдовы, которая
всячески пыталась его на себе женить. Но он
не нарушил обета, за что она его подвергла
пыткам, а потом приказала оскопить и выбро-
сить вон. Моисей смог вернуться в Лавру
и достиг святости. Помогает людям преодолеть
похоть.
Еще в пещерах не принято громко говорить.
А все потому, что в XVI веке преподобный
Дионисий перед Пасхой настолько воодуше-
в монастир, преподобний Федір роздав усе своє
майно. Та через деякий час він почав шкодувати
про це, але не сказав нікому й не покаявся.
Диявол узяв на себе образ його наставника
й “порадив” піти у Варязькі печери й розкопати
там скарби. Федір розкопав скарб і заховав його
за наказом лженапутника.
Василь незабаром помітив, що з учнем щось
не так. Коли Федір розповів, що з ним сталося,
чернець схопився за голову, оскільки зрозумів —
це робота диявола. Скарб той ченці переховали
й попросили Бога дозволити їм забути про місце,
де вони його закопали. Проте диявол не відсту-
пив, з’явився київському князеві в образі Василя
і “накапав” на приховувачів скарбу. Оскільки
ченці справді не змогли згадати, де закопали
скарби, князь їх стратив. Мощі ченців виявилися
нетлінними, ось і лежать мученики убієнні
разом».
Про дружбу й прощення
Про таке заступництво віряни звертаються
до преподобного Тита. Був у нього духовний друг
Івагрій. Але диявол посварив ченців, та так,
що вони й дивитися не могли один на одного.
Якось Тит дуже захворів і вже, бувши при смерті,
попросив ченців привести Івагрія. Уклонився
йому до землі й вибачився. Але Івагрій сказав
зі злістю: «Ніколи не прощу, ні тепер, ні в майбут-
ньому!» І відразу ж упав як мертвий і закостенів.
Навіть руки не могли йому скласти, так його
з розставленими руками, розкритим ротом
і поховали. А Тит видужав, жив праведним
життям і досяг святості. Його тіло найкраще
збереглося в цілості. Що значить — покаяння!
А ось Мойсей Угрин допомагає проти «плот-
ської спокуси» — блуду. Преподобний був
молодим, гарним ченцем і, потрапивши в полон,
сподобався одній польській вдові, яка, закохав-
шись у нього, намагалася одружити його на собі.
Та він не порушив обітниці, за що вона наказала
його катувати, а потім оскопити й прогнати геть.
Мойсей зміг повернутися в Лавру та досяг
святості. Допомагає людям здолати похіть.