Previous Page  15 / 30 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 15 / 30 Next Page
Page Background

15

Вступ

«надії на зміни», якщо хочете, але, на диво, ця політика взаємодії

тривала ще довго після того, як стало зрозуміло, що Путін зали-

шається дуже впливовим і що його план повернення Росії назад

до поліцейської держави лишився незмінним.

Путінська операція «Медведєв» стала цілковитою перемогою.

Він виграв іще чотири роки, аби й далі знищувати всю внутріш-

ню опозицію, уникаючи будь-яких наслідків на міжнародному

фронті. Прогнозовано повернувшись у президентське крісло

у 2012 році, Путін навіть не потурбувався, аби зробити вибори

хоч трохи презентативними. Як і більшість диктаторів, він має

добрі тваринні інстинкти, коли це стосується оцінки його супер-

ників, і він знає, що не зустріне реальної протидії з боку інших

світових лідерів. Окрім того, як усі диктатори, Путін із кожним

успішним кроком ставав сміливішим. Адже диктатори не пита-

ють дозволу, перш ніж узяти більше влади; вони лише кажуть:

«Чому б ні?» Уважно придивившись, як до нього ставляться такі

лідери, як Меркель, Кемерон та Обама, Путін не знайшов жодної

причини, чому б не зробити саме так, як він хоче.

Не треба навчатися на історичному факультеті, щоб зрозуміти

цю схему та простежити, як вона призвела до війни в Україні. Аби

протидіяти комусь на кшталт Володимира Путіна, треба відкинути

самозаспокоєння, що запанувало в країнах вільного світу після па-

діння «залізної завіси». Аце зовсімнелегко. Він використовує діалог

на свою користь, водночас нічим не поступаючись. Рік за роком,

коли ситуація з правами людини в Росії поступово погіршувалася,

західні політики та експерти, такі як Кондоліза Райс і Генрі Кісси-

нджер, виправдовували слабкість Заходу в протидії Путіну, говоря-

чи, що росіяни сьогодні живуть краще, ніж у Радянському Союзі.

Перш за все саркастичне вітання їм за те, що образили нас

несміливоюпохвалою! Але замість порівнянь із 1950-ми чи 1970-ми

роками що можна сказати про 1990-ті? Не важко покращити

життя порівняно з часом тоталітарного комунізму Сталіна чи

Брежнєва, але як щодо часу Єльцина? Як щодо руйнування під

пильними поглядами райс та кіссинджерів усього світу всіх

нещодавно створених демократичних інституцій в Росії? Якщо