Previous Page  16 / 30 Next Page
Information
Show Menu
Previous Page 16 / 30 Next Page
Page Background

16

Вступ

права радянських людей та політичних в’язнів величезного

ГУЛАГу мали значення для стількох лідерів та громадян вільно-

го світу (а вони значили справді дуже багато), то чому у ХХІ сто-

літті дисиденти не заслуговують на подібну увагу та повагу?

Ефективна політика базується на принципах. Рональд Рейган

міг вести переговори зі своїми радянськими колегами, але, як

одного разу сказав мені Вацлав Гавел, Рейган передусім клав на

стіл список політичних в’язнів!

У перші роки моєї діяльності як політичного активіста я ча-

сто казав, що Путін є російською проблемою, розв’язувати яку

мають росіяни, але якщо ігнорувати його амбіції, то скоро він

стане регіональною, а потім і глобальною проблемою. І от ця

прикра трансформація відбулася, і через неї сьогодні гинуть

люди. Слабка розрада чути: «Ви були праві!» Вона ще слабша

від того, що так мало робиться задля зупинки путінської агресії

навіть тепер. Який сенс говорити, якщо ви повинні були почу-

ти й діяти, а натомість, як і раніше, не чуєте чи не дієте?

В останні двадцять років мантра взаємодії та відмови від зви-

нувачення диктатур у злочинах — особливо якщо це важливі

ділові партнери—настільки вкоренилася, що навіть вторгнення

до суверенної європейської країни не в змозі її похитнути. Звісно,

Сполучені Штати та Євросоюз ввели санкції проти російських

посадовців та певних галузей економіки, але переважно замало

або запізно. При цьому вони все ще відмовляються визнати по-

требу в осуді та ізоляції Росії як небезпечної жорстокої держави,

на яку перетворив її Путін. Нинішнє покоління західних лідерів ніяк

не бажає зізнатися собі, що зло все ще існує в цьому світі і що з ним

треба боротися всіма можливими засобами, а не вести перего-

вори. На сьогодні зрозуміло, що демократичні країни ХХІ століт-

тя не готові до такої боротьби. І питання про те, чи зможуть і чи

захочуть вони до неї підготуватися, залишається відкритим.

Дуже небезпечно вірити, що падіння символу є тим самим,

що й кінець того, що цей символ уособлює. На жаль, спокуса такою

ілюзією є майже непереборною. Люди мають сильну прив’язку