13 / 30
13
Вступ
вихід на нього. Права людини в Росії турбували західні корпора-
ції в останню чергу. Навіть після того, як західні фірми не раз
були зраджені, обдурені й залякані російськими партнерами,
викинуті зі спільного бізнесу або й узагалі з країни, вони все
одно поверталися з бажанням отримати ще більше, наче поби-
ті собаки до жорстокого господаря.
Найяскравішим прикладом стала історія генерального дирек-
тора «БП» Роберта Дадлі, якому довелося тікати з Росії у 2008 році,
будучи очільником спільного з групою російських мільярдерів
підприємства. Постійно переслідуваний, побоюючись арешту
(а також дізнавшись з одного документа, що його намагаються
отруїти), Дадлі втік із країни й почав переховуватися. І все одно
через кілька років він повертається в Росію заради фото із самим
Путіним, який анонсував угоду на розробку нафтового родовища
з контрольованою державою нафтовою компанією «Роснефть»!
І хоч іноземні інвестиції спричинили деяке зростання російсько-
го ВВП (переважно через підвищення цін на нафту), життя пе-
ресічних росіян вони покращили мало. Більшість цих нових
надходжень повернулися туди, звідки прийшли, осівши на ра-
хунках в західних банках та маєтках путінської олігархічної еліти.
Тож, хоч наш молодий опозиційний рух і досяг певного про-
гресу в приверненні уваги до антидемократичних реалій путін-
ської Росії, ми були в програшній позиції від початку. Доміну-
вання Кремля в мас-медіа та безжальне переслідування будь-якої
опозиції в громадянському суспільстві унеможливили наймен-
ший імпульс. Нашу місію також саботували демократичні лідери,
які радо приймали Путіна на світовій арені, стверджуючи його
право керувати, чого він так потребував за відсутності справжніх
виборів у Росії. Важко просувати демократичні реформи, коли
кожен телевізійний канал та кожна газета раз у раз демонструють,
як лідери наймогутніших демократичних країн світу приймають
диктатора до своєї спільноти. Це говорить людям, що або на-
справді він зовсім не диктатор, або демократія та свобода особи-
стості є лише козирями для переговорів, як завжди й кажуть
Путін та його команда. Урешті-решт знадобилося вторгнення