«Брама Європи» Сергія Плохія

Вступ

України, особливо полякам, євреям та росіянам, і трактує су-

часну багатоетнічну та багатокультурну українську націю як

таку, що ще формується. Українська культура завжди існувала

в одному просторі з іншими культурами й від самого початку

змушена була шукати

modus vivendi

з «іншими». Здатність укра-

їнського суспільства долати зовнішні та внутрішні кордони

й узгоджувати ідентичності, створені ними, є головною особли-

вістю історії України, представленої в цій книжці.

Політичні події, вітчизняні та світові, створюють зручну

сюжетну лінію, та під час написання цієї книжки я переконався,

що географічні, екологічні та культурні чинники є триваліши-

ми в часі й тому мають найбільший вплив у довгостроковій

перспективі. Сучасна Україна, якщо розглядати її з точки зору

longue durée

культурних напрямків, є результатом взаємодії двох

рухомих кордонів: один — між євразійськими степами та схід-

ноєвропейським лісостепом, інший —між східним та західним

християнством. Перший кордон розділяв також осіле й кочове

населення і в результаті християнство та іслам. Другий бере

початок від поділу Римської імперії між Римом і Константино-

полем і позначає відмінності в політичній культурі європей-

ського заходу та сходу, що існують дотепер. Рух цих кордонів,

що відбувався протягом століть, призвів до утворення унікаль-

ного набору культурних рис, що сформували основи сучасної

української самосвідомості.

Про історію України неможливо розповідати, не згадуючи

історії її регіонів. Культурний та соціальний простір, створений

рухом кордонів, був неоднорідним. Щоразу, як державні та ім-

перські кордони перетинали українську етнічну територію,

вони утворювали окремі культурні простори, що стали основою

для українських регіонів, — колишнє підугорське Закарпаття;

підавстрійська в минулому Галичина; Поділля та Волинь, що

були під контролем Польщі; козацьке Лівобережжя Дніпра з по-

Дослівно: «спосіб жити» — латинська фраза, що означає згоду сторін співіснувати

з різними поглядами на певний об’єкт незгоди.