25 / 44
Вступ
26
Грушевський назвав свою видатну 10-томну працю «Історія
України-Руси». Фактично кожен, хто сьогодні пише про укра-
їнське минуле, мусить уживати два або навіть більше термінів
для позначення предків сучасних українців.
У цій книжці я використовую термін «Русь» переважно
(але не винятково) щодо середньовічної доби. Термін «русини»
застосовую до українців раннього Нового часу, а «українці» —
коли пишу про новітній час. З моменту проголошення неза-
лежної Української держави 1991 року всіх її громадян стали
називати українцями, незалежно від етнічного походження.
Така номенклатура відображає поточні норми західної акаде-
мічної історіографії, і, хоча й викликає деякі ускладнення, спо-
діваюся, не спричинить плутанини.
«Прийди і виждь», —писав анонімний автор «Історії Русів»,
одного з основоположних творів модерної української історіо-
графії, наприкінці своєї передмови. Я не можу уявити кращого
завершення й для цієї передмови.