12 / 22
Ймовірність дощу нуль відсотків
11
та у крихітній кухні — полички та шафки з різ-
ними абищицями. Наче потрапив в антикварну
крамничку.
Пані Зеня дала гостю можливість обдивитися,
передала йому необхідну побутову інформацію,
пояснивши, чим і як користуватися, й залишила
на тумбочці у передпокої ключі від помешкання
та від брами. Йти, натомість, не поспішала.
— Кави? — запропонувала. Не чекаючи відпо-
віді, зняла з полички кавомлинок, старий, із по-
темнілого дерева, з висувноюшухлядкою та від-
кидною лядою нагорі.
— Я не п’ю кави, — зупинив її Марко, — дякую.
— Тоді чи не бажаєте, прошу пана, чаю? — Ба-
буся не збиралася вступатися. — Смачного чаю
з трав Знесіння, га? Ви такого чаю не куштували,
запевняю вас.
— Знесіння? — перепитав Марко, беручи до
рук барометр на високій дерев’яній ніжці. Стріл-
ка-вказівник трималася біля позначки
stormy
.
Поламаний. Марко повернув його на місце й опу-
стився у масивне крісло, трохи не розрахувавши
глибину, воно помітно просіло під вагою його
тіла. Бачив з кімнатки господиню, вона поралась
у крихітній кухні.
— Знесіння, — повторила пані Зеня, — район
у Львові.
Срібна каравела гойднулася на її голові.