15 / 38
13
Any attempt to tell everything
about the 1,000-year-old
monastery is doomed to fail,
for every stone here has its
own story to be told. The Life
of the Pechersk Saints alone
is 12 volumes, 400-500 pages
long each. Those who have
been here have their own
Lavra woven of prayers,
legends, scents of frankin-
cense oil, wax candles and
fresh baking. I have it too,
sewn together of the stories
told by the monks, novitiates,
historians and laypeople.
In 1051, upon his return
fromMount Athos, the
Venerable Anthony got settled
in a cave near the princely
town Berestovo (the place
where Kyiv-Pechersk Lavra is
situated in now). In those
times, there were impenetrable
woods there; their sand soil
was good for digging caves for
private prayers, which seemed
extremely appealing to the
Venerable Father. However, he
never succeeded in finding
solitude. The prince and his
boyars would come to him
to seek spiritual guidance. So
would common people. Some
of them would even become
his spiritual children and stay
with their teacher. Today, we
know the praying places of the
Venerable Anthony and his
brethren as the Far Caves.
When the number of his
monks grew too big, Anthony
the Anchorite, appointed
a superior in his stead and
left for another hill, where he
Будь-яка спроба розповісти
все про 1000-літнє життя
обителі вже від початку
приречена на невдачу.
Адже тут що не камінь,
то й ціла історія. Лише
Житіє Печерських святих
займає 12 томів, у кож-
ному — по 400—500 сто-
рінок. У всіх, хто побував
тут, є своя лавра, зіткана
з молитов, легенд, запаху
ладану, воскових свічок
і свіжої випічки. У мене
теж вона є, зібрана з розпо-
відей ченців, послушників,
істориків і мирян.
1051 року преподобний
Антоній повернувся
на батьківщину з Афона
й оселився в маленькій
печері поблизу князівського
містечка Берестового (де
нині й розташована Києво-Печерська Лавра). У ті часи
тут були непрохідні ліси,
а піщаний ґрунт давав змогу
викопати печери для усаміт-
нених молитов, що здалося
преподобному вельми
привабливим. Проте усаміт-
нитися не вдалося. До нього
по духовну пораду приїж-
джав князь із боярами,
приходив простий люд,
а дехто навіть ставав
духовним чадом і зали-
шався біля свого вчителя.
Місця, де молився
преподобний Антоній
з братією, сьогодні ми
знаємо як Дальні печери.
Коли ченців стало
аж надто багато, відлюдник
Антоній призначив стар-
Попытка рассказать все
о 1000-летней жизни обители
сразу же обречена на провал.
Ведь тут каждый камень —
целая история. ТолькоЖитие
Печерских святых занимает
12 томов, в каждом—
по 400—500 страниц. У всех,
кто побывал здесь, есть своя
лавра, сотканная из молитв,
легенд, запаха ладана,
восковых свечей и свежей
выпечки. У меня тоже она
есть, собранная из рассказов
монахов, послушников,
историков и мирян.
В 1051 году преподобный
Антоний вернулся на ро-
дину с Афона и поселился
в пещерке у княжеского
местечка Берестово
(где ныне и расположена
Киево-Печерская Лавра).
В те времена здесь были
непроходимые леса, а песча-
ная почва позволяла выко-
пать пещеры для уединен-
ных молитв, что показалось
преподобному крайне
привлекательным. Однако
уединения не получилось.
К нему за духовным советом
приезжал князь с боярами,
приходил простой люд,
а кое-кто даже становился
духовным чадом и оставался
возле своего учителя.
Те места, где молился
преподобный Антоний
с братией, сегодня мы знаем
как Дальние пещеры.
Когда монахов стало слиш-
ком много, отшельник
Антоний назначил старшего,
а сам удалился на другой