18 / 38
16
Holy Relics
“There are three signs of a person’s holiness: saintly life,
incorruptible relics and afterlife miracles,” says
Archimandrite Polycarp. “The first monks of the Lavra
were buried in caves according to Athos’ tradition. On
Mount Athos, they do not keep the dead for more than
a day because it is very hot there. The deceased is
dressed in a special robe and wrapped like a new born;
there follows a burial service, and the body is taken to
the cemetery to be buried in the robe, without a coffin,
not too deep. The body will be dug out three years later,
by which time the flesh will have decomposed. The
bones and the skull are taken out and washed with
a special mixture of oil and water. The monasteries on
Athos have an ossuary where bones are kept like
firewood in a wood shed while skulls are laid out on
shelves. The Venerable Anthony introduced the same
rule of life in the Lavra, the only difference being that
the dead were not buried in the ground. Instead,
niches were made in the cave walls where the monk’s
body was placed on a board; the niche was afterwards
sealed. It was opened three years later. If the body was
Святі мощі
«Є три ознаки святості людини — благочестиве
життя, наявність нетлінних мощей і посмертні
чудеса, — каже архімандрит Полікарп. — Пер-
ших лаврських ченців ховали в печерах, за
афонським звичаєм. На Афоні мертвого більше
доби не тримають, там дуже спекотно. На помер-
лого надягають спеціальну мантію й сповивають
як новонародженого, відспівують і несуть на
кладовище й в цій мантії без домовини негли-
боко закопують. А через три роки розкопують
тіло. Тіло за цей час зотліває. Дістають кістки,
череп, омивають спеціальною сумішшю олії та
води. В афонських монастирях є кістниці, у яких
кістки складені, як у дровнику дрова, а черепи
ставлять на полиці. Преподобний Антоній
запровадив у Лаврі такий самий устав, тільки
померлих не закопували в землю, а робили
заглиблення в стінах печер, тіло ченця покла-
дали на дошку й там закривали. А через три роки
відкривали. Якщо тіло нетлінне й чудеса там
відбувалися — тоді його зараховували до лику
Святые мощи
«Есть три признака святости человека: благоче-
стивая жизнь, наличие нетленных мощей и по-
смертные чудеса, — говорит архимандрит Поли-
карп. —Первых лаврских монахов хоронили
в пещерах, по афонскому обычаю. На Афоне
мертвого больше суток не держат, там очень
жарко. Умершего облачают в специальную ман-
тию и заворачивают, как новорожденного, отпе-
вают и несут на кладбище, и в этой мантии без
гроба неглубоко закапывают. А через три года
раскапывают тело. Плоть за это время истлевает.
Достают кости, череп, омывают специальным
составом масла и воды. В афонских монастырях
есть костницы, в которых кости сложены, как
в дровнице дрова, а черепа на полки ставят.
Преподобный Антоний ввел в Лавре такой же
устав, только умерших не закапывали в землю,
а делали углубления в стенах пещер, тело монаха
складывали на доске и там закрывали. А через три
года открывали. Если тело нетленное и чудеса там
происходили — тогда его причисляли к лику
Нетлінність упродовж 700 років / Нетленность в течение 700 лет / Incorruptible for 700 years
Біля святих мощей / У святых мощей / At the holy relics