32 / 36
31
Куда идеш — віріжєє усе біленького,
Відки прийдеш — їсти дає усе тепленького.
Кучєрики ти розчеше, головку пригладе...
Хоть бе-с єкий зажурений — в’на тебе пораде:
— Не журиси, чоловїче, жура не поможе,
Єк си мемо обходити, так нам Бог поможе.
Прояви патріархальності української культури у подружніх сто-
сунках неоднозначні. З одного боку, загальновизнане головування
чоловіка, влада якого не підлягає сумніву; з іншого — традиційна
культура надає жінці шанс за деяких обставин стати фактичною
лідеркою в сім’ї (хоча й розглядає таке подружжя як небажаний
виняток). Майнові права та важливі господарські функції давали
жінкам певну фінансову автономію і могли суттєво вплинути на
становище жінки у подружжі. Ідеалом подружнього життя була
злагода, збудована на співчутті та взаємопідтримці. Утім, виняткове
право застосування чоловіком фізичного покарання дружини за
певні провини, а також деякі риси повсякденного етикету є свідчен-
нями нерівноправного, підлеглого становища жінки в подружжі.
Радимо почитати
1. Воробець К. Спокусниця чи цнотлива? Непевне статеве становище
жінок у пореформеній українській селянській громаді // Гендерний
підхід: історія, культура, суспільство / Під ред. Л. Гентош, О. Кісь.—
Львів : Класика, 2003. — С. 62—73.
2. ГошкоЮ. Сім’я в Карпатах та Прикарпатті в XVI—XIX ст. // Науковий
збірник Музею української культури у Свиднику. — Т. 19. —Пряшів,
1994. — С. 234—241.
3. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі другої половини
ХІХ — початку ХХ ст. — Львів: Інститут народознавства НАНУ,
2008. — 272 с.
4. Паньків М. Внутрісімейні відносини на Покутті (II пол. XIX — 30 роки
ХХ ст.) // Народознавчі зошити. — 1997. — № 2.— С. 105—110.
5. Франко І. Жіноча неволя в руських піснях народних // Франко І. Я.
Твори в 50 т. — Т. 26. — К. : Наукова думка, 1980. — С. 209—253.
6. Чмелик Р. Мала українська селянська сім’я другої половини ХІХ —
початку ХХ ст. (структура і функції). — Львів : Інститут народознав-
ства НАН України, 1999. — 144 с.