25
образливі висловлювання на адресу чоловіка, що вже й казати про
фізичні атаки на нього.
Як [жінка] добра, то треба бити, аби си не збавила, а як
збавлена — аби си поправила.
(Гуцульщина)
Як не б’є та не лає — то ні про що й не дбає.
(Полтавщина)
Вивчаючи сюжети народних пісень, Микола Костомаров за-
значав, що «злагода і щастя у подружжі в піснях зображені явищем
не частим, принаймні кількість таких пісень значно менша, аніж
пісень з протилежним змістом». Іван Франко називав невдале по-
дружнє життя «жіночою неволею». Дослідники одностайні в тому,
що однією з головних причин сімейних конфліктів було пияцтво.
У подружжі, де чоловік зловживав алкоголем, часто траплялося,
що той повсякчас бив дружину за дріб’язкові чи навіть уявні про-
вини. Саме про це розповідає народна пісня з Волині:
Ой зацвіла червона калина над криницею,
Тяжко-важко, моя рідна мати, жить за п’яницею.
Що п’яниця пьє да й не напьється — день і нічку пьє,
А як прийде додому — мене молодую б’є.
Громадська думка однозначно засуджувала зловживання ал-
коголем та надмірне фізичне насильство чоловіка над дружиною
(яке призводило до захворювань, каліцтва чи смерті), хоча сторон-
нє втручання у сімейні справи було радше винятком. Наприклад,
на Херсонщині громада втручалась у розв’язання проблем такої
сім’ї, де жінка явно потерпала від чоловіка-пияка (навіть без про-
хання про це самої дружини), караючи його короткочасним ув’яз-
ненням у холодній. У Карпатах звичаєве право дозволяло жінці
покинути чоловіка, який її «збиткував», та повернутись у дім своїх
родичів чи звернутись до суду, який зазвичай карав чоловіка за
таку поведінку штрафом чи короткочасним ув’язненням. Практич-
но по всій Україні не лише чоловік-пияк чи марнотратник втрачав
авторитет в очах власної дружини, а й громада виявляла зневагу
до нього, часом навіть передаючи право участі у сільських зборах
його жінці. Відомі випадки, коли жінки вдавались до таких крайніх
форм протесту проти пияцтва, як підпали шинків, де пропивали
свій маєток їхні чоловіки. Прикметно, що в Центральній Україні, де