8 / 36
7
обстоювати власні інтереси надзвичайно важливий, адже свідчить про
визнання жінки суб’єктом цивільно-правових відносин.
Прикметою цивільного законодавства обох імперій є визнання за
жінкоюправа на приватну власність, що позитивно вирізняє становище
українських жінок на тлі майнової безправності жіноцтва багатьох
країн Європи. Зокрема, дружина зберігала виняткове право власності
на весь посаг (придане, віно), який вона отримала при одруженні та
принесла в новостворену сім’ю, а також могла набувати нової власно-
сті (насамперед рухомої), вже перебуваючи в шлюбі. На особливу ува-
гу заслуговує такий унікальний жіночий майновий звичаєво-правовий
інститут, як
материзна
. Материзною називали майно — рухоме та
нерухоме (найчастіше ділянку землі), яке жінка отримала в посаг чи
у спадок від матері, що перебувало у неподільній власності жінки
(хоч і в спільному користуванні сім’ї) та успадковувалося тільки по
жіночій лінії. Попри те що найчастіше жінка не була власницею житла
і ґрунту, її матеріальна частка в родинному майні могла бути доволі
вагомою (худоба, предмети інтер’єру, прикраси, одяг тощо), що не-
минуче забезпечувало жінці певний статус і вагу в подружжі.
У селянському середовищі дієвість офіційного (кодифіковано-
го) законодавства була відносною: до суду справа доходила лише
у виняткових випадках, тоді як більшість питань цивільно-правово-
го характеру, що поставали в селянській сім’ї (щодо власності, успад-
кування, одруження, розлучення, опікунства тощо), вирішували
в межах властивого для цієї місцевості звичаєвого права. В умовах
бездержавності українців чинне законодавство часто не враховува-
ло різних етнічних особливостей традиційного господарювання,
землеволодіння і землекористування, народної правосвідомості та
ментальності. Через це кодифіковане право селяни часто ігнорували,
а спірні питання переважно врегульовували за нормами звичаєвого
права, яке ґрунтувалося на усталених традицією правилах та регла-
ментах майнових і сімейних відносин. Звичаєве право було міцно
закорінене у народний світогляд із властивими йому уявленнями
про чоловіка, жінку, їхні права і обов’язки та відносини між ними.
Ставлення до одруження
та обрання партнера
У традиційній українській культурі одруження вважали необхідною
передумовою успішності жінки. Лише заміжня жінка могла повно-