18 / 36
Виховання без травмування...
18
Що робить налякана дитина? Після найпершої реакції,
ступору, зойку чи крику вона відразу шукає дорослого,
у чиїх обіймах можна сховатися, прожогом кидається до
нього й лише потім плаче, отримуючи втішання. Що робить
наляканий дорослий? Так само шукає прихистку та обійм.
Це цілком природно: шукати захисту в іншого, покла-
датися на нього, вірити, що тебе захистять від лиха. Ця
реакція пояснюється дитячою впевненістю в тому, що
більша й сильніша істота завжди може захістити та убез-
печити. Тати, мами та інші близькі дорослі є такими собі
горами, за якими можна заховатися від усього на світі: від
незнайомця, який вигулькнув з-за рогу; від ворони, яка
несподівано зиркнула й каркнула; від екранного монстра
та справжнього хулігана, від усього й усіх. Дорослі гово-
рять «стоп» небезпеці та «нема чого боятися» своїм малю-
кам, малюки чують це і вірять, що все буде гаразд.
Що ж відбувається з дітьми, якщо гори хитаються? Разом
з ними розхитується й уся система задоволення потреби
в безпеці. Вбудована Абрагамом Маслоу в його знамениту
піраміду потреб, вона займає чільнемісце відразу над віталь-
ними, необхідними для підтримки життя потребами в ди-
ханні, питті, їжі, сні. І вже над нею потреби в дружбі, упевне-
ності й самоактуалізації, і це не випадково. Неможливо
будувати життя, повсякчас переймаючись його крихкістю.
Величезне значення має впевненість, яка йде від дорос-
лого, його спокій. Спокійна, врівноважена мама, яка не по-
чинає ойкати та квилити над дитиною, що перечепилась
і впала, а дає руку, щоб піднятись та неквапно обтріпує маля,
задовольняє потребу в безпеці, оскільки її поведінка сиг-
налізує дитині: «Усе гаразд», «Це прикрість, яку легко випра-
вити», «Причин для сліз та тривоги немає». Те саме робить