19 / 36
19
Як допомогти дитинi почуватися сильною та впевненою
і тато, який вчить дитину плавати без зайвого екстриму та
кидань в басейн. Якщо він завжди поруч, якщо терпляче
допомагає відпрацювати та засвоїти рух, якщо не злиться
й не дратується, а підтримує та підбадьорює малюка, який
нахапався води, він своєю поведінкою говорить: «Упораєш-
ся», «З усіма буває — не страшно», «Це безпечно».
Крім спокійних та доброзичливих реакцій з боку дорос-
лих, важлива й демонстрація алгоритму дій, якщо вони
потрібні. Тривога часто є сусідом незнання. Саме тому
важливо не прибільшувати, так само як і не применшувати
можливу небезпеку. Давати дитині прості й зрозумілі ін-
струкції, як треба реагувати та діяти. Так, у разі зустрічі зі
знайомоюсобакою її можна і гладити, і гратися, а от незнайо
ма потребує вже іншого ставлення, і тут важать і її розмір,
і настрій, і те, чи є поряд господар, і багато іншого. Однак,
навіть якщо це величезний мастиф з висолопленим язиком,
не варто панікувати, хапати малюка та робити різкі рухи.
Достатньо переконатися, що господар надійно тримає
повідець, і сказати про це дитині. Так само і з усім іншим.
Якось я забирала сина з садочку. Ідемо ми з ним, і тут нас
наздоганяє якийсь його друг. Малий висмикує руку, і вони
біжать собі далі, регочучи. Я спокійна, бо знаю, що Богдасик
зупиниться біля дороги, просто нагадую: «Біля дороги зу-
пиніться!» Він мені: «Добре!» Але мама того друга кидається
за своїм малюком, хапає його за руку: «Ти що?! Куди ти?!»
Богдан підбігає до мене й знову за своє: «Мама, а можна ми
візьмемося за ручки і побіжимо стежкою до дороги?» «Тобі
можна. Тільки до дороги», — додаю про всяк випадок для
мами друга. Богдасик хапає друга за руку і... біжить сам, бо
друга за іншу руку міцно тримає мама. Тримає і говорить:
«Тищо?! Хоча це і тротуар, проте автівки сюдипостійнолізуть.