30 / 36
Виховання без травмування...
30
лише дізнатися, що з ногою, і допомогти їй знову забігати
й застрибати якомога швидше». — «Гаразд. Тоді і я не буду».
Що ж, я пишаюся нами обома.
Звісно, що Ярослава, про якого ішлося на початку,
звати не Ярослав. Намагаюсь описувати своїх клієнтів так,
щоб ні вони, ні їхні знайомі не впізнали, про кого йдеться,
інакше —беру дозвіл на згадку про них у тексті. Але саме
в цьому випадку дуже б хотілося, щоб родичі впізнали
себе. Родина відмовилась працювати через прохання
приходити на зустрічі спільно або хоча б на деяких сесіях
бути разом з дитиною. Сказала, що без цього мені буде
дуже важко допомогти, адже, що б я не робила з хлопцем,
удома все ходитиме по колу і навряд чи він зможе позбу-
тися своєї тривоги.
Здоров’я є основним показником якості життя, і під-
тримувати та зберігати його надважливо. Тривога за здо-
ров’я псує життя, обмежує життєвий простір, спілкування
та діяльність, не дає людині почуватися сильною та впев-
неною, стає на заваді й життєвим успіхам, і життєвим ра-
дощам. Тож, у першу чергу як тривожна мама і вже в дру-
гу як психолог, можу дати кілька простих порад. По-перше,
бережіть своє здоров’я і здоров’я своєї родини за звич-
кою. Нехай це стане стилем життя — фізична активність,
свіже повітря, здорова їжа та друзі, для яких є нормою те
саме. По-друге, не діліться тривогами з тривожними людь-
ми. Якщо маєте таких навколо себе — не говоріть з ними
про хвороби; говоріть лише про радощі, досягнення і здо-
ров’я. По-третє, виходьте з Інтернету, тільки-но натрапили
на невтішний діагноз, і телефонуйте «лікарю», який «лікує»,
а не «врачу», який... Цікавою є, наприклад, давня китайсь-
ка традиція, за якою лікарі отримували регулярну платню