33 / 36
33
Як допомогти дитинi почуватися сильною та впевненою
Основні, озвучені психологами причини заборони на
насилля зводяться до трьох простих тез. По-перше, насиль-
ницька поведінка заразна: діти, яких б’ють та кривдять, а та-
кож діти-свідки домашнього насилля схильні наслідувати
агресію та демонструвати її у взаєминах з ровесниками та
іншими дорослими. По-друге, насилля — це завжди при-
ниження та знецінення: діти, які зазнають кривд з боку до-
рослих і однолітків, мають проблемами з самооцінкою та
вірою в себе. По-третє, насилля руйнує стосунки й порушує
відчуття безпеки в них: діти, які повсякчас перебувають
у небезпеці скривдження, не довіряють своїм близьким,
не вміють будувати та підтримувати стосунки. Що ховається
за цими морально-психологічними наслідками насильства
та чи має агресивність фізіологічну природу?
В одному з експериментів Альберта Бандури, відомо-
го дослідника людської агресії, 3—5-річним дітям з дитя-
чого садочка при Стенфордському університеті показува-
ли, як дорослі знущаються з великої м’якої ляльки Бобо,
схожої на людину. Ляльку били в різні місця, штовхали,
сідали верхи, трусили та кидали об стіну. Це робилося
безпосередньо в присутності дітей, демонструвалося на
відео, а також у мультику, де головний герой, кіт Герман,
знущався з такої ж ляльки. Потому дітей лишали в кімнаті,
повній іграшок, серед яких була і лялька Бобо. Упевнена,
що ви вже здогадались: діти повторювали все, що бачили.
Найагресивніше поводились ті, хто безпосередньо спо-
стерігав за діями дорослих, але й ті, хто дивився мультик
чи відео, також повторювали те, що бачили. Більше того,
удома діти продовжували поводитись агресивніше, ніж
зазвичай, а якщо їх різко зупиняли чи прикрикували на
них, відсахувались в очікуванні удару.