8 / 36
7
значення. Коли втомлювався від сидіння в кімнаті, то
виходив і бродив околицями. Чи ішов до залізничної
станції, сідав на лавку та проводжав поглядом потяги,
що без кінця прибували і від’їжджали.
Цкуру щоранку ставав під душ, ретельно мив голо-
ву. Двічі на тиждень влаштовував прання. Чистота
також була своєрідним стовпом, за який він тримався.
Випрати, викупатися, почистити зуби. Він майже не
звертав уваги на харчування. Обідав у студентській
їдальні, а далі їв абияк. Коли відчував голод, то купу-
вав у найближчій крамниці яблука або якусь городину
і гриз. Чи їв хліб, запиваючи молоком із паперового
пакета. Коли наставала пора спати, то, наче ліки, на-
ливав у невеликий келих віскі і випивав. На щастя, цьо-
го було цілком достатньо, аби перенести його у світ сну.
Тодішньому йому нічого не снилося. Навіть якщо і бу-
ли якісь сновидіння, то, ледь з’явившись, вони одразу
скочувалися гладесеньким схилом непевної свідомості
і падали у небуття.
Те, що підштовхнуло Цкуру до такого сильного бажан-
ня вмерти, є очевидним. Його четверо близьких дру-
зів, з котрими він віддавна щиро товаришував, якось
заявили йому, що не хочуть більше ні бачити, ні чути
його. Отак несподівано і рішуче, без жодного натяку на
можливість дійти згоди. При цьому вони ніяк не по-
яснили, що ж зумовило таке суворе рішення. А спитати
він не наважився.
Це були його шкільні друзі. На той час Цкуру на-
вчався в Токіо і вже не жив у рідному місті. Тож таке
вигнання з їхнього товариства не мало б перерости
у щоденні страждання. Адже він не міг випадково