36 / 44
Край світу
37
Томіс на березі Чорного моря (територія сучасної Румунії), за-
лишив нам яскравий опис небезпек повсякденного життя у при-
бережній грецькій колонії на порозі І тисячоліття нашої ери:
Незліченні племена загрожують запеклою війною
І вважають ганьбою існування без грабунку…
Ми ледве захищені стінами фортеці: і навіть
Варварські юрби усередині, перемішані з греками,
вселяють страх
Через варварів, які живуть серед нас, без утисків,
І до того ж зайняли більш ніж половину будинків.
Такий жалюгідний стан справ, зумовлений ворожими від-
носинами з «варварськими» сусідами, не міг не вплинути на
колись квітучі колонії цього регіону. Діон Хрисостом, грець-
кий красномовець та філософ, який стверджував, що відвідав
місто Ольвія (відоме пересічним людям його часу як Борис-
фен), так розповідав про занепад колонії: «Місто Борисфен,
якщо казати про його розміри, не відповідає своїй давній сла-
ві через нескінченні захоплення та війни. Оскільки місто ле-
жить в оточенні варварів (до того ж найбільш войовничих
з усіх) протягом такого тривалого часу, воно завжди перебуває
у стані війни… З цієї причини становище греків у цьому регі-
оні дійсно гірше нікуди, деякі з них більше не об’єднуються
в міста, у той час як інші ще володіють ними, але як спільноти
перебувають у жалюгідному стані, більшість там становлять
варвари, які стікаються до них».
Таким був стан грецьких колоній більш ніж через століття
після приходу римлян. Цей регіон уже ніколи не зміг повернути
собі те економічне процвітання, торгівлю та зв’язки з внутріш-
німи материковими районами, що ними він користувався за
часів Геродота. Постійно перебуваючи в стані війни або в очі-
куванні сутичок із місцевим населенням, колоністи мало що
знали про своїх сусідів. «Босфор, Дон, скіфські болота лежать