Є старе прислів’я: «Якщо ти вважаєш себе надто малим, щоб
на щось впливати, ти ніколи не опинявся в одному наметі
з комаром».
Щоразу, коли я його чую, у мене аж вуха зіщулюються від
думки про силу однієї крихітної й набридливої комашинки,
що здатна не давати мені спати всю ніч, а потім забезпечити
свербіж на весь день. Насправді ж усі ми достатньо великі
або малі, саме такого розміру, як треба, щоб щось змінити.
Коли я працювала газетним репортером у Акроні, що
в Огайо, одного разу мені дали завдання висвітлити істо-
рію, яка згодом набула великого розголосу. Одного верес-
невого дня було викрадено дівчинку. Джессіка Репп мала
тільки дев’ять років, коли одного понеділка виїхала з до-
му на своєму рожевому велосипеді. За два квартали від
її домівки до неї на автівці під’їхав чоловік і запитав, чи
не знає вона когось із сусідів, які тут живуть. А потім вий-
шов із машини, відкрив багажник і вдав, що щось із ньо-
го дістає. Зненацька він схопив Джессіку з тротуару, кинув
у багажник і помчав геть.
БатькоДжессіки зателефонував до відділу новин «Beacon
Journal» і благав нас написати про зникнення його доньки.
Дзвінок надійшов наприкінці дня, і в нас було замало часу,
щоб повідомити більше, ніж кілька фактів з його слів, і дати
опис дівчинки. Поліція ще не підтвердила жодних деталей
розслідування, бо минуло зовсім мало часу. Інформації бра-
УРОК 1
поЧНи дІяти таМ, дЕ ти ЗараЗ