9 / 38
9
Три зошити
Першніж запропонувати вам історію, заради якої ви взя-
ли цю книжку до рук, вважаю за потрібне сказати кілька
слів від себе.
Багато часу я не заберу. Але без мого короткого всту-
пу непросто зрозуміти, чому публікація цих трьох зо-
шитів під однією обкладинкою і до того ж у вигляді ху-
дожнього твору для мене особисто є якщо не справою
життя, то точно — результатом певних зусиль.
Звуть мене Клим Рогозний, повне ім’я — Климентій.
Утім, дізнавшись, що батьки назвали мене на честь Кли-
ментія Ворошилова, який помер саме того дня, коли
я народився, я поміняв паспорт. Правда, вийшло шило
на мило, бо так званого першого червоного офіцера всі
називали Климом, але тоді, тисяча дев’ятсот дев’яносто
шостого, коли ми міняли радянські паспорти на укра-
їнські, це був єдиний спонтанний протест, який я міг
собі дозволити. Бо тоді мене і так усі знайомі знали як
Клима. Погодьтеся, перехрещуватися, скажімо, на Петра
було б, як каже мій син-студент, тупо. І єдине, що я зміг
зробити, аби самому собі не асоціюватися з радянським
полководцем, — переписатися з
Климентія
на
Клима
та поміняти в паспорті дату народження. Тепер там за-
писано
4 грудня 1969 року.
Можливо, комусь мої намагання бодай у такий спо-
сіб вичавити з себе радянську владу видадуться щонай-
менше смішними. Проте я вирішив розповісти саме про
цю невеличку деталь, аби пояснити, чому свого часу